Росії потрібний ПВХ

У цей час обсяг внутрішнього споживання З-ПВХ на російському ринку значно перевищує обсяг установлених потужностей. Не дивлячись, на вводяться мощности, що, в 2009-2010 р. на російському ринку буде гострий дефіцит ПВХ.
До 2020 року внутрішній попит на ПВХ збільшиться більш, ніж у три рази

ДО 2020 року потреба російського ринку в З-ПВХ досягне 1700 тис.тонн, що більш ніж у три рази перевищує існуючий рівень переробки. З огляду на, що поточний обсяг споживання З-ПВХ у Росії вже перевищує обсяг установлених потужностей, для того, щоб покрити потреби внутрішнього ринку, у найближчі 15 років буде потрібно уведення потужностей по виробництву З-ПВХ обсягом в 1200 тис.тонн. Прогнозований до 2020 року обсяг споживання З-ПВХ у Росії, передбачає щорічні темпи приросту в 2006-2020 р. на рівні 15%. Ріст попиту на ПВХ у гнітючому обсязі покривається зростанням виробництва чотирьох груп продукції - віконного профілю, труб, кабельного пластикату й аркушів. Вплив від росту споживання й виробництва іншої численної продукції із ПВХ на збільшення обсягів споживання даного виду сировини є незначним.

Очікуване зростання виробництва віконного профілю й твердих труб приведе до стрімкого зростання на З-ПВХ твердих марок з ДО = 63-68. Аналізуючи марочну номенклатуру світових виробників як базові марки в цьому діапазоні можна позначити З-ПВХ із ДО = 64 і З-ПВХ із ДО = 67. Саме подібні базові марки рекомендуються виробниками для виготовлення віконного профілю й труб. Інші марки в цій групі є, як правило, модифікацією даних марок. Їх, найчастіше, рекомендують для виготовлення інших малотоннажних груп виробів.

Передбачуваний «бум» відкриття виробництв аркушів і листової продукції із ПВХ, викличе попит на тверді марки З-ПВХ із ДО = 58-60. Правда, тут потрібно деякі застереження. Для виробництва аркуша світові виробники ПВХ пропонують спеціальні марки в діапазоні ДО = 58-66. Як правило, марки З-ПВХ із більше високим число ДО, пропоновані для виготовлення листової продукції, є модифікаціями марок з ДО = 64 і ДО = 67. Тому, якийсь обсяг потенційного споживання марок З-ПВХ із ДО = 58 буде покриватися за рахунок менш твердих груп марок.
Нові потужності

Протягом останніх п'яти років відбувається стрімке збільшення обсягів переробки суспензионного ПВХ у Росії. І якщо у відносних цифрах збільшення поступово знижується, то в абсолютні воно залишається досить стабільним, становлячи приблизно 100 тис. тонн у рік. В 2003 році обсяг переробки З-ПВХ на російському ринку збільшився на 57% у порівнянні з рівнем минулого року, в 2004 році - на 34%, в 2005 році - на 23%.

В 2006 році обсяг споживання З-ПВХ перевищив установлений обсяг виробничих потужностей. Виробництво суспензионного ПВХ на Стерлитамакском заводі “Каустик” і волгоградському “Пласкард” давно й значно перевищили номінальні виробничі потужності. Виробництво на “Саянскхимпласте” впритул підійшло до цієї цифри, і лише два самі дрібнотоннажні підприємства “Капролактам” і Новомосковський АК “Азот” мають можливість збільшувати виробництво без розширення виробничих потужностей. Майже всі російські виробники (крім НАК “Азот”) заявили про свої плани по розширенню виробництва. Плановане уведення нових виробничих потужностей у всіх компаній запланований на 2008 рік. Одночасно учасники ринку заявляють про намір продовжувати розширення й увести додатково нові виробничі потужності до 2010 року. У результаті сукупний обсяг установлених потужностей складе на 2008 рік 1005 КТ, на 2010 рік - 1200 КТ.

Плановане уведення пройде у дві хвилі. Перше розширення пройде у вже в 2007 році (ВАТ “Саянскхимпласт”, ЗАТ “Каустик” і ВАТ “Пласткард”), друге - в 2010 році (ВАТ “Саянскхимпласт”, ЗАТ “Каустик” і нове виробництво ПВХ на базі Кстовкской площадці планують ВАТ “” Сибур-Нефтехим“ і Solvey).

На сьогоднішній день ВАТ “Саянскхимпласт” забезпечується основною сировиною (єтиленом) по єтиленупроводу з Ангарська. Пропусная здатність задзоркотіти 120 тис. тонн у рік. В 2007 році ВАТ “Саянскхимпласт” має намір побудувати й увести в експлуатацію комплекс по переробці газу на основі вуглеводнів Ковиктинского газоконденсатного родовища. У нього буде включені газоразделительний завод і установка по виробництву єтилена, основного компонента у виробництві ПВХ. На ці мети компанія планує інвестувати близько 300 млн. доларів. Потужності по виробництву З-ПВХ планується вводити в 2007 році (з 250 до 350 тис. тонн продукції в рік) і в 2010 році (з 350 тис. тонн до 500 тис. тонн). Хоча можливо друге уведення буде менш значний і складе збільшення тільки до 400 тис. тонн.

В 2006 році ВАТ “” Сибур-Нефтехим“ остаточно визначився зі своєю стратегією реалізації інвестиційних проектів по виробництву ПВХ. Ухваленийо рішення про будівництво нових виробничих потужностей по випуску ПВХ на базі Кстовской площадки. Партнером по реалізації проекту й ліцензіатом технології виступить один світових лідерів у виробництві ПВХ Solvey. У рамках проекту планується збільшення виробництва єтилена на Кстовском нафтохімічному заводі з 300 до 430 тис. тонн і будівництво заводу з виробництва ПВХ потужністю 330 тис. тонн у рік. 300 тис. тонн складуть потужності по виробництву суспензионного ПВХ, 30 тис. тонн - по виробництву емульсійного ПВХ. Відзначимо, що із приводу обсягу виробництва емульсійного ПВХ між ВАТ “” Сибур-Нефтехим“ і Solvey тривають дискусії. Solvey наполягає на обсязі уведення виробничих потужностей в обсязі 30 тис. тонн, що б забезпечити поставки тільки найбільшому споживачеві емульсійного ПВХ на російському ринку - виробникові напольних покриттів ЗАТ “Таркетт” (на сьогодні на ЗАТ “Таркетт” емульсійний ПВХ поставляється з європейських заводів Solvey). ВАТ “” Сибур-Нефтехим“ виступає за уведення виробничих потужностей в обсязі 80 тис. тонн, що дозволило б повністю покрити потреби російського ринку, видавивши при цьому існуючих у Росії виробників емульсійного ПВХ (які працюють на вкрай застарілому обладнанні й інвестицій у їхню реконструкцію не планують). Поки є більше підстав говорити про те, що перемагає точка зору Solvey. Строки уведення виробничих потужностей - 2010 рік.

Стерлитамакский ЗАТ “Каустик” в 2006 році ухвалив рішення щодо скорочення обсягу уведення нових виробничих потужностей у порівнянні з раніше планованими. Причини скорочення - обмежені обсяги сировини, обмежені фінансові джерела, і плани ВАТ “” Сибур-Нефтехим“, що неминуче підсилить конкуренцію на російському ринку. У результаті ЗАТ “Каустик” планує до 2007 року збільшити обсяги виробничих потужностей з 120 до 200 тис. тонн (замість раніше, що планувалося збільшення, виробничих потужностей до 300 тис. тонн до 2008 року). Із приводу подальшого збільшення поки немає остаточної визначеності. Поки коштує питання об доведення виробничих потужностей до 450 тис. тонн або про скорочення планів до 300 тис. тонн. Немає остаточної визначеності й про строки проведення другого етапу розширення й цілком можливо, що воно буде відкладено на більше пізній строк.

ВАТ “Пласкард”, як видно, остаточно відмовився від своїх планів збільшенню обсягу виробничих потужностей до 200 тис. тонн продукції в рік. Збільшення складе із сьогоднішніх 60 тис. тонн (номінальних, реальних - порядку 82 тис. тонн за рахунок доробок не потребуючих капітальних робіт) до 90 тис. тонн в 2007 році.
В 2009-2010 р. на російському ринку буде гострий дефіцит ПВХ

Значна частина планованих до уведення потужностей, буде запущена після 2010 року. До цього часу дефіцит внутрішньої пропозиції З-ПВХ перевищить 300 тис.тонн. В 2010 році частка імпорту З-ПВХ у сукупному обсязі російського споживання даної сировини буде становити близько 30%. Тому в ці роки варто очікувати різкого росту цін на ПВХ, подібно ситуації з ростом цін на полиєтилен в 2006 році. Крім високих цін на сировину, переработчикам ПВХ ситуація дефіциту несе й масу інших проблем. Домогтися ритмічності поставок з-за кордону дуже складно в силу різних обставин. Багато хто переработчики будуть змушені у зв'язку із цим час від часу зупиняти виробництво.
Китай може не пустити вітчизняних виробників на російський ринок

Після 2011 року у зв'язку із запуском значних потужностей по виробництву З-ПВХ, ситуація повинна нормалізуватися. Переработчики З-ПВХ зітхнуть із полегшенням. У проблемній ситуації можуть виявитися вже самі виробники. Проблема криється в китайській експансії ПВХ на російський ринок. Росія, що зовсім недавно відвантажувала значну частину виробленого ПВХ у Китай, буде найбільшим імпортером даної сировини. З огляду на, що за 2009-2010 р. у ситуації гострого дефіциту ПВХ на російському ринку, будуть налагоджений трейдерский бізнес, виробничі зв'язки з переработчиками, можна припускати, що вітчизняному виробникові може й не найтися місця на ринку.

Те, що китайські виробники ПВХ стануть серйозними гравцями на російському ринку, сумніватися не доводитися. Зміни світової кон'юнктури попиту та пропозиції на ПВХ у найближчому майбутньому буду пов'язані з появою нового найбільшого світового експортера ПВХ, яким стане Китай. З огляду на географічну близькість до Росії, у найближчому майбутньому можна чекати значну експансію китайського ПВХ на російський ринок. Питання полягає в строках становлення Китаю як чистого світового експортера ПВХ. Найбільш віддаленими строками подібної перспективи можна назвати 2010 рік, коли обсяг виробничих потужностей, установлених у Китаї, на порядок перевищить внутрішні потреби. Однак поява значних обсягів китайського експорту ПВХ на російському ринку можна чекати вже з 2007-2008 р. Уже зараз Китай поставляє ПВХ у Туреччину й Іран, залишаючись у теж час нетто-імпортером. У кожному разі, у самий короткий час Китай з найбільшого експортера російського ПВХ перетворитися в імпортера ПВХ у Росію.