|
Спочатку кілька слів про те, що собою представляє паркетна дошка й у чому її відмінність від інших дерев'яних покриттів для підлоги. Паркетна дошка - це тришарова клееная конструкція. Нижній і середній шари роблять із планок деревини хвойних порід. Верхній або, як його ще називають, робочий шар паркетної дошки - самий дорогою. Його виконують із деревини коштовних порід.
Паркетна дошка може імітувати дошку масивну (про неї мова йтиме далі) або навіть штучний паркет. Але прослужить вона менше й того й іншого матеріалу: адже коштовним, що піддається шліфуванню, є тільки верхній декоративний шар.
Паркетна дошка виглядає ні ледве не гірше, ніж паркет, однак строк її служби на порядок менше.
Перед тим як укладати паркетну дошку, рекомендується на вирівняну підлогу настелити внахлест поліетиленову плівку товщиною 0,2 мм. Таким чином, забезпечують гідроізоляцію покриття. Між гідроізоляційним шаром і паркетною дошкою поміщають подложку - пористий полиєтилен із замкнутими осередками, що виконує функцію мікровирівнювання чорнової підлоги. Альтернативою такому полиєтилену може служити подложка із шумопоглощением або теплоізоляцією. Товщина подложки не повинна перевищувати 3 мм. Подложку (зверніть увагу!) укладають крайка до крайки без нахлеста.
Існує дві основні технології укладання паркетної дошки: клейова й бесклеевая («плаваюча»). При укладанні дощок «плаваючим» способом елементи підлоги не кріплять до підстави, а з'єднують один з одним за принципом «паз - гребінь» (за допомогою клею або без оного). Міцність бесклеевого (замкового) з'єднання вище, ніж клейового: замки із часом не утворять навіть малопомітних щілин.
«Плаваючий» спосіб укладання паркетних дощок найбільше технологичен, але застосуємо не завжди. Якщо потрібна додаткова твердість підстави або ж приміщення має більшу площу, дошки приклеюють до підстави. Паркетну дошку можна також укладати й на лаги. Однак технологію пристрою такої підстави ми вже описали в главі, присвяченій укладанні паркету (див. раніше).
|