|
Найважливіший елемент паркетного «пирога» - фанера, що зв'язує два різнорідних матеріали - бетон і паркет, підвищує теплоізоляцію підлоги, компенсує усадочні процеси в будинку, тим самим значно продовжуючи термін служби напольного покриття. Тому до неї пред'являються досить високі вимоги. Фанера, насамперед, повинна бути вологостійкої, а її товщина рівнятися як мінімум 3/4 товщини паркетних планок (старі майстри рекомендують брати фанеру товщиною не менш 12 мм і навіть більше).
Стандартні аркуші фанери, наприклад, наприклад 1,525х1,525 м, звичайно розпилюються на чотири або більше частини (щоб усередині паркетної конструкції не виникало напруг, а сама фанера була надійно приклеєна) або укладають зі зсувом стиків на мастику або паркетний клей. Між аркушами залишають компенсаційні зазори в 3-4 мм. Покладені аркуші фіксують саморезами із пластиковим дюбелем (мінімум - 10 штук на квадратний метр).
Наприкінці процесу укладання фанери - контроль якості роботи на предмет рівності й наявності ухилу. Якщо буде виявлена яка-небудь нерівність, її нескладно забрати за допомогою шліфувальної машини, у яку встановлюється стрічка із крупним зерном абразиву.
Після шліфування непогано було б заґрунтувати фанеру. А кінцевий етап характеризується ретельним очищенням робочого місця від пилу й сміття.
|
